top of page

Права дітей

1449130408_prava-dytyny_edited.avif

Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права, деякі особливості реалізації яких обумовлені виключно тим фактом, що її фізична та розумова незрілість потребує спеціальної охорони та піклування, включаючи належний правовий захист. Україна у 1991 році приєдналася до Конвенції про права дитини, яка була прийнята 20 листопада 1989 року і таким чином взяла на себе зобов'язання впроваджувати на національному рівні забезпечення та захист прав дитини.

Права та свободи дитини

Права дитини — система можливостей, які необхідні для її комплексного та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини (за міжнародно-правовими актами визнається «шкірна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до цієї особи, вона не досягає повноліття раніше»).

  1. Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров'я.

  2. Кожна дитина з моменту народження має право на ім'я та громадянство.

  3. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

  4. Кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної громадської активності, отримання інформації, що відповідає її віку.

  5. Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

Права дитини відповідно до Конвенції про права дитини

Дитиною є «шкіра людська істота до досягнення 18-річного віку», якщо за законом, застосовуваним до цієї особи, вона не досягає повноліття раніше. Усі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною забезпечуються без будь-якої дискримінації. У всіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава поважає відповідальність, права та обов'язки батьків чи членів розширеної сім'ї.

  • Кожна дитина має невід'ємне право на життя.

  • Дитя має право на ім'я та набуття громадянства, а також право знати своїх батьків та право на їх піклування.

  • Дитя має право на збереження своєї індивідуальності та громадянства.

  • Дитина має право не розлучатися з батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що такий розлучення необхідний у найкращих інтересах дитини.

  • Дитина має право вільно висловлювати власні погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага.

  • Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати та передавати інформацію та ідеї будь-якого роду.

  • Повинне поважатися право дитини на свободу думки, совісті та релігії.

  • Дитя має право на свободу асоціацій та мирних зборів.

  • Жодна дитина не може бути об'єктом свавільного чи незаконного втручання у здійснення її права на особисту та сімейну життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції чи незаконного посягання на її честь та гідність.

  • Держава забезпечує право дитини на доступ до інформації із національних та міжнародних джерел.

  • Дитина має право на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров'я з приділенням першочергової уваги розвитку первинної медико-санітарної допомоги.

  • Дитя має право користуватися благами соціального забезпечення.

  • Дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку.

  • Дитя має право на освіту.

  • Дитя має право користуватися своєю культурою.

  • Дитя має право на відпочинок та дозвілля, право брати участь в іграх та вільно брати участь у культурній житті та займатися мистецтвом.

  • Дитя має право на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може нанести вред її життю та розвитку.

  • Дитин повинен бути захищений від незаконного зловживання наркотичними засобами.

Держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних та просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи злоуживань, відсутності піклування чи недбалого та брутального поводження та експлуатації.

Держава зобов'язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбіжностей; від використання дитини з метою експлуатації в проституції або в іншій незаконній сексуальній практиці, в порнографії та порнографічних матеріалах. Держава зобов'язана вживати всіх можливих заходів для забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними.

bottom of page