top of page
Вчитель-логопед
              Суміна Марина Володимирівна
Кредо: «Десь у найпотаємнішому куточку серця кожної дитини є своя струна, вона звучить на свій лад, і щоб серце відгукнулося на моє слово, потрібно правильно налаштуватися на тон цієї струни»
                                                                                         В. Сухомлинський
Освіта: Слов’янський державний педагогічний університет.   
                Дефектологічний факультет. Спеціальність «Корекційна 
                освіта», 2010 рік.

Спеціальність за дипломом: Логопед, вчитель старших класів   

                 корекційної школи

Педагогічний стаж роботи:  6 років

Стаж роботи учителем - логопедом: 2 роки

Кваліфікаційна категорія:  «Спеціаліст»

Підвищення кваліфікації: 2021 рік

Рік атестації: 

Індивідуальна науково-методична проблема:

"Розвиток мовних та немовних процесів дітей засобами ігрової діяльності"

           

          Основними напрямами діяльності є робота, спрямована на подолання і профілактику розладів мовлення у дітей, навчання та виховання дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями.

           Основні структурні компоненти професійної діяльності вчителя-логопеда

  1. Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення).

  2. Складання індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною дитиною

  3. Визначення доцільних форм взаємодії з дитиною, видів корекційно-розвивальної роботи.

  4. Корекційна робота з виправлення порушень усного та писемного мовлення.

  5. Надання порад, консультацій

  6. батькам, педагогам, залучення родини до активної практичної співпраці.

  7. Співпраця із практичним психологом, соціальним педагогом, вихователем, учителем щодо корегування педагогічного , корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення.

  8. Співпраця з медичним персоналом закладу та поліклініки.

  9. Аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання звітів.

  10. Пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю.

  11. Участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.

           Зміст корекційно-розвиваючої роботи вчителя-логопеда

  • виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів;

  • готовить артикуляційний уклад до постановки звуків;

  • визначає послідовність постановки звуків від характеру мовленнєвих порушень;

  • працює над розвитком правильного мовного дихання дітей;

  • відбиває артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення;

  • ставить звук (різними прийомами та методами);

  • закріплює поставлений звук у складах;

  • автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв'язній мові;

  • проводить диференціацію звуків;

  • відпрацьовує граматичні форми.

           Форми роботи

  1. Фронтальні логопедичні заняття.

  2. Підгрупові логопедичні заняття.

  3. Індивідуальні логопедичні заняття.

  4. Підготовка дітей логопедичної групи до участі в загально масових дійствах, святах ДНЗ та урочистих заходах селища з привітальними виступами.

 

          Головною метою логопедичної допомоги вважаю забезпечення навчання, виховання та розвитку дітей з вадами мовлення, а також попередження мовленнєвих порушень та неуспішності у школі. Працюю з дітьми за програмою «Українське дошкілля». Проводжу спеціально організовані корегуючі заняття, що забезпечують більш повну реалізацію адаптивних та компенсаторних можливостей дітей, визначаючи характер вад вимови. Залежно від того, які артикуляційні ознаки фонем порушені у вимові, добираю і методичні прийоми корекції цих вад. Основною метою, яку поставила перед собою є попередження мовленнєвих порушень та шкільної неуспішності, корекційно-розвивальне навчання, виховання та розвиток дітей з вадами мовлення, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.

          У корекційно-розвивальній роботі використовую як творчі ігри, так і ігри  з правилами.

В іграх з готовим змістом і правилами також наявні ігровий задум чи ігрове завдання, але регулювання дій та взаємостосунків гравців здійснюється готовими правилами. Такі ігри діляться на дидактичні, рухливі та музичні. За характером матеріалу, який використовується, дидактичні ігри умовно поділяються на ігри з предметами (матрьошками, пірамідками, природним матеріалом), настільно-друковані (лото, парні та розрізні картинки), словесні ігри.

          Головна особливість дидактичних ігор полягає в тому,  що завдання дітям ставляться в ігровій формі. Діти граються, не підозрюючи, що засвоюють певні знання, оволодівають навичками дій з певними предметами, вчаться культурі спілкування один з одним. Дидактична гра має на меті навчити дитину чомусь новому або закріпити в ній ті чи інші знання,  сформувати навички орієнтації в навколишній дійсності.

           Під час фронтальних занять дітям пропоную ігри та вправи на закріплення правильної вимови звуків, на розвиток процесів мислення, використовую завдання зростаючої складності. Заняття мають чітко визначену структуру, цікаві по змісту. Підбираю доступні дітям завдання. До кожного завдання і гри підбирається відповідний демонстраційний, наочний матеріал.     

          Індивідуальні заняття проводжу з використанням дихальних та артикуляційних вправ,  вправ на розвиток дрібної моторики пальців рук, ігор на розвиток психічних процесів. Чітко визначається тема, обладнання і хід заняття. На початку заняття використовується зацікавлення, в кінці здійснюється підсумок заняття, дається оцінка діяльності дитини.

           Ігрова і мовленнєва діяльність та спілкування взаємозалежні між собою, використовуючи їх у комплексі можна отримати високий рівень мовленнєвих досягнень.

bottom of page