top of page
Хребтова Наталія.png
Вчитель-дефектолог
Хребтова Наталія Михайлівна

Кредо: "Не в кількості знань полягає освіта, а в повному                       розумінні й майстерному застосуванні в житті                      всього того, що знаєш". (Фрідріх Дістервег)"

Освіта: Криворізький державний університет, 2007 рік

                Дніпропетровський національний університет

               ім.Олеся Гончара, 2010

Спеціальність за дипломом: Педагогіка і методика                                                   середньої освіти. Трудове навчання . 

                                 Дефектологія

Професійна кваліфікація: вчитель трудового навчання                                 (обслуговуюча праця), креслення та безпеки                                життєдіяльності. Дефектолог.

Педагогічний стаж роботи: 18 років

Кваліфікаційна категорія: "Спеціаліст першої категорії"

Підвищення кваліфікації: КЗВО «ДАНО», курси підвищення кваліфікації для «вчителів-дефектологів загальних, спеціальних закладів освіти для дітей з особливими освітніми потребами», 2019 рік

Рік атестації: 2021 

Індивідуальна науково-методична проблема:

​"Активізація пізнавальної діяльності з дітьми затримкою психічного розвитку".

​​

     Активізація пізнавальної діяльності у дошкільнят із затримкою психічного розвитку (ЗПР) є важливою складовою корекційно-педагогічної роботи. Вона спрямована на розвиток когнітивних, емоційних, соціальних та фізичних здібностей дитини, підвищення її мотивації до навчання, а також формування основних психічних процесів (пам'ять, увага, мислення, мовлення).

      Застосовуються такі методи роботи:

     1. Ігрові методи:

   - Сюжетно-рольові ігри – сприяють розвитку уяви, мовлення, соціальних навичок і мотивації до пізнавальної діяльності.

    - Дидактичні ігри – допомагають закріплювати знання та вміння в ігровій формі (наприклад, ігри на класифікацію, сортування, знаходження відмінностей).

    - Рухливі ігри – покращують координацію, увагу та самоконтроль.

    2. Сенсорні методи:

   - Використання сенсорних матеріалів (конструктори, мозаїки, пазли) для розвитку дрібної моторики та стимуляції когнітивних процесів.

   - Заняття з використанням предметів різної текстури, кольору, форми та ваги допомагають стимулювати сенсорне сприйняття і активізувати мислення.

    3. Терапевтичні методи:

   - Арт-терапія – заняття малюванням, ліпленням, аплікацією сприяють розвитку креативного мислення та емоційного самовираження.

   - Музична терапія – допомагає покращити увагу, пам'ять та емоційну регуляцію через слухання музики, співи та ритмічні вправи.

   4. Мовленнєві методи:

   - Читання казок і розповідей, інсценізації допомагають у розвитку мовлення та розширенні словникового запасу.

   - Вправи на складання речень, переказ прочитаного, відповіді на запитання для розвитку зв'язного мовлення.

    На заняттях використовуються такі  засоби роботи:

    1. Візуальні засоби:

     - Картки із зображеннями, лото, плакати для розвитку зорового сприйняття та уваги.

   - Інтерактивні дошки, планшети та спеціальні комп'ютерні програми, спрямовані на розвиток когнітивних навичок у доступній формі.

   2. Тактильні та маніпулятивні матеріали:

   - Кубики, конструктори, пазли, сенсорні панелі для розвитку дрібної моторики та просторового мислення.

   3. Аудіо- та відеоматеріали:

   - Казки, пісні, аудіозаписи для розвитку слухового сприйняття, концентрації уваги.

   - Мультфільми та навчальні відео для розвитку уваги, уяви та пізнавальної активності.

     Форми роботи:

    1. Індивідуальні заняття:

   - Підбираються відповідно до індивідуальних потреб дитини. Це можуть бути вправи на розвиток уваги, пам'яті, мовлення, логічного мислення.

   2. Групові заняття:

   - Допомагають розвивати соціальні навички, сприяють спілкуванню з однолітками. Ігри на спільну роботу, наприклад, будування разом чи малювання великої картини.

   3. Співпраця з батьками:

   - Робота з батьками є важливою складовою корекційного процесу. Батьків консультують щодо того, як підтримувати та розвивати пізнавальну активність вдома, дають рекомендації щодо занять і методик.

    Отже, поєднання цих методів, засобів і форм роботи допомагає активізувати пізнавальну діяльність у дошкільнят із затримкою психічного розвитку, сприяючи їх гармонійному розвитку та підготовці до навчання.

     Важливим завданням на заняттях, впроваджувати  кінезіологічні вправи.

    Кінезіологія — це наука про рухи тіла та їх вплив на фізичне і психічне здоров'я. Вона вивчає, як рухи можуть впливати на розвиток мозку, поліпшення координації, рівноваги, пам'яті та мислення. Для дітей дошкільного віку з затримкою психічного розвитку (ЗПР) кінезіологічні вправи є ефективним інструментом корекційної роботи, оскільки допомагають активізувати пізнавальну діяльність та стимулювати розвиток мозкових процесів.

   Основні принципи кінезіології:

  - Поєднання рухів із мисленням: кінезіологічні вправи стимулюють роботу мозку через спеціальні рухи, що активізують взаємодію між півкулями мозку.

   - Збалансування нервової системи: рухи допомагають знизити напруження, зменшити тривожність та покращити концентрацію.

   - Розвиток сенсомоторних навичок: кінезіологія підвищує рівень координації, рівноваги та моторики, що важливо для дітей із ЗПР.

   Методи кінезіології

    1. Психомоторні вправи:

  - Поєднання рухової активності з когнітивними завданнями (наприклад, при виконанні фізичних вправ називати цифри або букви). Це активізує розумову діяльність під час руху.

   2. Техніки дихання:

   - Використовуються для зняття напруги і покращення уваги. Глибоке, ритмічне дихання допомагає стабілізувати емоційний стан і підготувати мозок до активної діяльності.

    3. Ігрова терапія:

   - Використання рухливих ігор, де поєднуються моторні навички з мисленнєвими завданнями.

     Форми застосування кінезіологічних вправ:

   1.Індивідуальні заняття:

   - Підходять для дітей із сильними проявами ЗПР, які потребують особистого підходу. Вправи підбираються з урахуванням можливостей та потреб дитини.

     2. Групові заняття:

   - Включають вправи для кількох дітей одночасно, що дозволяє розвивати соціальні навички та підтримувати мотивацію через ігрові форми навчання.

      3 Співпраця з батьками:

   - Батьки можуть застосовувати вправи вдома.  Можуть надаватися рекомендації щодо щоденного виконання простих вправ, що допоможуть зміцнити ефект від занять.

   Застосування кінезіології для дітей із ЗПР

1. Корекція когнітивних процесів:

  - Завдяки вправам поліпшується робота пам'яті, уваги, мислення, що важливо для навчання та сприйняття нової інформації.

2. Підвищення мотивації до навчання:

   - Динамічні рухи допомагають знижувати стрес і втому, стимулюють інтерес до діяльності та активізують пізнавальні процеси.

3. Поліпшення емоційного стану:

   - Завдяки вправам дитина почувається більш розслабленою, що позитивно впливає на її емоційний стан та знижує рівень тривожності.

4. Розвиток комунікативних навичок:

   - Групові вправи та ігрові форми кінезіологічних занять допомагають розвивати навички спілкування та співпраці з іншими дітьми.

     Таким чином, кінезіологічні вправи є ефективним методом корекційної роботи для дітей дошкільного віку з затримкою психічного розвитку, допомагаючи їм розвиватися як фізично, так і інтелектуально.

bottom of page