Комунальний заклад
дошкільної освіти (ясла-садок) 
комбінованого типу № 145
Криворізької міської ради

         Усне мовлення є показником освіченості та загальної культури людини, а для дітей дошкільного віку – одним із інформативних показників диференційної діагностики психічного і мовленнєвого розвитку.

 Діти із затримкою психічного розвитку відрізняються своєрідністю розвитку мовлення. При системному порушенні всіх сторін і форм мовлення у дітей із затримкою психічного розвитку

 найсуттєвіші недоліки виявляються під час засвоєння і використання ними лексики і граматики рідної

 мови.

           Напрямки корекційно-розвиткової роботи з розвитку лексико-граматичної сторони мовлення:

• Формування невербальних передумов розвитку лексико-граматичної сторони мовлення.

• Розвиток пізнавальної активності.

• Збагачення знань про оточуючі предмети, природу, навколишній світ.

• Збагачення обсягу активного і пасивного словника іменниками, дієсловами, прикметниками.

• Розвиток граматичної сторони мовлення, що включає розвиток навичок словозміни, навичок словотворення, навичок розуміння логіко-граматичних конструкцій.

            У процесі  формування невербальних передумов розвитку лексико-граматичної сторони мовлення діти вправляються у диференціації предметів за кольором, формою, величиною, просторовими відносинами на основі тактильного, слухового, зорово-просторового сприймання.

           Здійснюється активна робота у напрямку розвитку перцептивно-моторної координації.

           Даний напрямок роботи обумовлений сучасними науковими положеннями про тісний зв'язок у розвитку перцептивних і моторних функцій; теорією взаємодії мовленнєвої та ручної моторики, відповідно до якої функціональне й морфологічне дозрівання мовленнєвих зон відбувається під впливом кінестетичних імпульсів, що надходять від рук. Таким чином, розвиток ручної моторики стимулює розвиток моторних мовленнєвих зон кори мозку, сприяє розвитку мовлення. Крім того, розвиток пальцевого праксису, сприяючи формуванню асоціативних зв’язків між центрами мовлення й моторною зоною кори, удосконалює механізм довільної регуляції рухів руки, тим самим готуючи дитину до оволодіння навичками письма.

            З метою розвитку перцептивно-моторної координації використовуються ігрові вправи на статичне відтворення положень пальців рук, відтворення образів предметів за допомогою пальців, вправи на координацію і динамічну організацію рухів.

           Для заохочення дітей такі вправи супроводжуються віршами, звукоімітацією. Також широко використовуються народні і авторські пальчикові ігри, пальчикові казки і оповідання. У процесі таких вправ уточнюються і розширюються знання дітей про об’єкти і явища навколишньої дійсності, про їх основні характеристики. У пасивний, а потім поступово і у активний словник вводяться нові іменники, дієслова і прикметники, які позначають назви об’єктів та явищ, їх дії та ознаки.

           Застосовуються активні форми роботи над розвитком довільної зорової та вербальної пам’яті. 

Невід’ємною умовою формування лексико-граматичної сторони мовлення є розвиток розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації на невербальному та вербальному рівнях.

          Широко використовуються різні форми роботи у напрямку розвитку пізнавальної активності дітей.Цей напрямок є досить важливим у роботи з дітьми із затримкою психічного розвитку, тому що однією з найхарактерніших ознак даного порушення є знижена працездатність нервової системи, а звідси і пасивність дітей. Вона яскраво проявляється у відсутності природної допитливості у дітей із затримкою психічного розвитку. Їх запитання завжди поверхневі і одноманітні, не спрямовані на встановлення зв’язку між причиною і наслідком, тому діти отримують менше знань і менше роблять різних висновків про взаємозв’язок між певними предметами і явищами.

           У процесі роботи відбувається збагачення знань про оточуючі предмети, природу, навколишню дійсність.

           Важливим завданням є пробудження елементарної допитливості по відношенню до оточуючого, розвиток спостережливості, що є підґрунтям збагачення знань про оточуючі об’єкти і явища. З метою досягнення максимального педагогічного впливу використовуються такі форми роботи, які створюють у дітей позитивний емоційний настрій, сприяють формуванню інтересу до виконання завдань. У роботі широко використовуються ігрові прийоми, елементи змагання, дидактичні ігри та вправи з метою підтримки інтересу до процесу діяльності і отримання заданого результату.

            Широко застосовуються різні методи і прийоми у напрямку збагачення обсягу активного і пасивного словника іменниками, дієсловами, прикметниками.

           Активно здійснюється робота над розвитком граматичної сторони мовлення, що включає розвиток навичок словозміни, навичок словотворення, навичок розуміння логіко-граматичних конструкцій. Формування лексико-граматичної сторони мовлення забезпечується розвитком уявлень дитини про навколишній світ при взаємодії з предметами і явищами в процесі немовленнєвої і мовленнєвої діяльності дитини, у ході спілкування з дорослим.

           Організація корекційної-розвиткової роботи здійснюється у напрямку індивідуального і диференційованого підходу до вихованців згідно особливостей психофізичного розвитку.

           З метою удосконалення ефективності роботи створюється навчальний ігровий матеріал, збагачується оснащення кабінету. З метою досягнення максимальних результатів здійснюється тісна взаємодія у роботі з батьками, вихователями, іншими спеціалістами.

 

            Працюючи над даною науково-методичною проблемою видала методичні посібники:

           "Тематичний лексичний мінімум до лексичних тем" 

   У даному посібнику представлено тематичних лексичний мінімум до лексичних тем, які вивчаються дітьми у дошкільному закладі. Даний матеріал спрямовано на збагачення словника дітей іменниками, дієсловами, прикметниками, прислівниками. Лексичний мінімум підібрано з урахуванням вікових ті індивідуальних особливостей розвитку дітей. 

            Посібник рекомендовано учителям-логопедам,  учителям-дефектологам, вихователям та батькам.

           "Пальчикові вправи для дитячої забави"

            У посібнику представлені пальчикові вправи для розвитку дрібної моторики. Вправи підібрано відповідно до змісту лексичних тем, які відпрацьовуються у процесі роботи над розвитком мовлення дітей.

            "Дихальні вправи для дитячої забави"

            У посібнику представлені ігрові вправи для розвитку мовленнєвого дихання. Вправи підібрано відповідно до змісту лексичних тем, які відпрацьовуються у процесі роботи над розвитком мовлення дітей.

            До кожної вправи даних посібників розроблено віршований супровід, що сприяє зацікавленості дітей, підвищенню їх пізнавальної активності. Вправи супроводжуються поясненням та відповідними ілюстраціями щодо їх виконання.

            Цінним у досвіді є можливість використання пальчикових і дихальних вправ нерозривно зі змістом лексичної теми, що сприяє ефективності роботи над розвитком мовлення дітей дошкільного віку.